Марта Тарнавська

Метелик

Яке прекрасне потойбіччя
в пилку твоєму намальоване.
Крізь вогняне ядро землі,
крізь кам’яну шкаралупу,
дійшло до тебе,
прощальна тканко в мірі проминальностей.

Метелику,
ти — всіх істот добраніч!
Вага життя і смертi
сходить крильми твоїми
на пелюстки троянд,
що в’януть в дозріванні світла.

Яке прекрасне потойбіччя
в пилку твоєму намальоване.
Який це знак королівський
у таємниці повітря.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle