Цей дощ на мотузочку
Я прив’яжу, мов квочку,
І буду випускати
Гулять навколо хати.
А дощик плакать буде
І скаржитися людям:
“Як гірко, — скаже, — діти,
На прив’язі сидіти!”
Новий малюнок маю:
Я дощик випускаю —
Гуляй собі на волі
У небі і у полі.
Став дощик накрапати,
Та й проситься до хати —
В’юнкий, неначе рибка,
До мене стука в шибку.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »