Мала пташина впала з висоти,
З-під неба од хуртечі та морозу.
Своїм падінням крикнула:
– Лети!
Впадеш од блискавки, од кулі чи склерозу.
Аби з польоту падав,
З висоти.
Мала пташина впала з висоти,
З-під неба од хуртечі та морозу.
Своїм падінням крикнула:
– Лети!
Впадеш од блискавки, од кулі чи склерозу.
Аби з польоту падав,
З висоти.
Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить.…
Читати далі »
Важучі кетяги краси Галузки вигнули бузкові, Немов не справжні, а казкові Суцвіття з перлами роси…
Читати далі »
Осінній день бухикав хрипко, Укрившись хутром листяним. За сторчаком хворостяним Зурмила бджіл прощальна скрипка…
Читати далі »
Зовсім голенькі купались дівчата. Ніч була тепла, Імла як смола. Блиснула блискавка…
Читати далі »
Ми – ковалі своєї долі»,– Старий вівчар казав щодня. Його в комунівській квасолі За землю вбила куркульня…
Читати далі »