Анатолій Таран

Мадонна сходу

На Хайборському проході пуштунців
до Афганістану

Нейтральна зона – посеред боїв?
Чи зона бою – між нейтралітету?
Неважко розібратись тут поету,
а дипломатові – тому і поготів.
Вони ж не відають, пуштунські племена?
В них поділ клановий і родове діління?..
Але у них надія теж одіта:
на мир, на воду, на ясне зоріння.
Та, не письменним, зрозуміть як їм?
Не знають літер? Хай коран там, може...
Негоже, боже! Він їм допоможе?!
У цьому світі, доброму і злім?
Так неписьменні! А читають все
по всьому, що оточує віками:
по зморшках гір і мудрими думками
їм істину та грамота несе.
Нейтральні пасовиська – для боїв?!
Водоймище – для караванів танків?!
Й чужинець – в кипариси, між світанки,
як тінь їх смерті, тут ракети вплів.
Ні, не віддати ні життя, ні воду;
скажи – вода, а чується – життя:
а неписьменність – це не набуття;
нехай безлітерпе, але – життя народу!
Тримайся, мій Хайборський цей прохід:
по ньому йде не з вбитим сином мати –
Мадонна Сходу! їй погляньте вслід:
у XXI вік іде XX!

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle