Мабуть, була обережна —
коли й дотепер жива.
Травень. Цвіте черешня.
Сивіє голова.
Зріє в душі причетність
до світових подій.
Друзі відходять. Чесні.
І молоді.
Хлопці відходять. Юні.
Стрижені під “нулі”.
Злими стають красуні,
голими — королі.
Грім ударяє — наче
модний метало-рок.
Максималізм дитячий
зношується до дірок,
до ейфорії — в тирі
цілити у мішень…
Змії міняють шкіру.
Звірі міняють шерсть.
Люди міняють звички,
погляди і думки…
Виходимо з електрички —
наче з ріки.
Кожен — з чужим обличчям.
У кожного — пружний крок.
Попіл струсивши звично
від цигарок.