Іван Драч

Лист конозистої дівчини

Ти мене, милий, не руш.
Цвіт облітає з руж,
Вітер такий скажений.
Рідний, мій, навіжений,
Ти мене, милий, не руш.

Солоно так мені,
Солодко в самотині.
Хай воно для годиться
Ведеться так, як ведеться,–
Дай мені буть при мені.

Я ж дика, впокорена, зла,
Смага доторкнулась чола,
Волосся заправлено в стьожку.
Дуже було мені тяжко,
Милий, од твого крила...

Дай одійти на дозвіллі,
Ходити по вогкому зіллі,
Топити тут мамину піч.
А говорять жаби ж цілу ніч
В лілей телефони білі.

Я чадію з того крекоту,
Хоч подайся у їхню секту,
Та біжу, ти мені пробач,
В телевізорі знову м'яч –
Популярний ерзац інтелекту.

Солоно так мені,
Солодко в самотині,
Дай, мені для годиться
Перебіситься, переказиться,
А потім вже й – по мені...

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle