Анатолій Таран

Люба моя, найлюбіша

Люба моя, найлюбіша,
сонце моє золоте,
скільки раніше у віршах
згадував сонце я те;
просто воно сідало,
просто воно було;
серце моє не знало,
де оте сонце жило,
де воно спати лягало,
в світлій одежі вінчань,
як воно сльози ховало
в роси, в ранкову печаль;
скільки раніше у віршах
згадував сонце оте;
люба моя, найлюбіша –
сонце моє золоте...