Платон Воронько

Ледь-ледь чадить багаття по дощі

Ледь-ледь чадить багаття по дощі,
Жарок беззубий смокче вогку глицю,
Мутна вода тече назад в криницю,
А не з підзем'я б'є поміж кущі.

Нараз протряхла сушнику нагреба,
Багаття полум'ям купальським розцвіло,
Джерелиться криниця. Все як треба.
Лиш між людей шугає нице зло.

Ось дибає триногий лось-підранок:
Свинцем спотворено класичний екстер'єр,–
Напивсь джерельної, приліг і вмер під ранок.
На дачі ллє жакани браконьєр.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle