Платон Воронько

Квіти люблять бджіл

Квіти люблять бджіл,
Бджоли квіти люблять.
Безліч міст і сіл
Немовлят голублять.
Геть по всій землі:
– Люленьки-люлі.

В час негоди мак
В пурпурну пелюстку
Просльозився так...
Так, як мати в хустку,
В хустку з полотна,
Бо іде війна.

Ні квіток, ні бджіл –
Мідяні джмелі.
Лиш на сотню сіл,
Сховане під піл:
– Люленьки-люлі,–
Наче з-під землі.