Галина Паламарчук

Кущі золотих багать

Кущі золотих багать
на Україні горять,
і сонце вступає зимі нас
поволі, за п’яддю п’ядь.

У нього шляхи свої,
у Бога плани Свої,
затьохкають заметілі
в садах наших, як солов’ї.

Старіє природа вмить,
як сонечко вдаль одбіжить.
Чому старіє людина,
що сонцем їй є, скажіть?

Курці золотих багать
над скарбом своїм димлять,
Купці золотих багать
над скарбом своїм не сплять.

А сонце вступає зимі нас
поволі, за п’яддю п’ядь.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle