Галина Паламарчук

Козирочками, Господи

Козирочками, Господи,
Ти обсадив мій шлях,
та скропив його маком,
та зсукав цикорію свічі.
Коли я легковажна
й легкотіла там влітку йшла.
він так синьо й щасливо
дивився мені у вічі.
Потім все одцвіло.
Шлях мій листя
встелило сухе.
Це Ти, Боже, дерева
задмухав, як свічечку к ночі.
А щоб щось не злякало
мене незнайоме й лихе,
то цикорій, чи небо,
чи хто мене дивиться в очі?

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle