Валерій Ілля

Козацька смерть

у сутінках бандури шепоче безодня
розростанням поля в смерті на розсвіті
де у терпкості троянди кінського поту
ніч пила втому з коневого ока
а вже кіннотою заколосився степ
і впала шапка з голови
із неї полетіли ластівки
під стріху батькової хати

1979

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle