Надія Кир’ян

Корінням вгору

Гріхи, огріхи і горіхи
У синю торбу покладу.
Задля розради? Задля втіхи?
На смуток? Може, на біду?
Тим часом дерево ростиме
Без зайвих слів і зайвих сліз.
Без них… А може, навіть з ними
Корінням вгору, листям вниз.
Під ним торбина, хвора небом,
Без хворих торбою небес.
Це все, що день припас для тебе
З найдивовижніших чудес.
Сідай гортать свободу кволу,
Яка зіщулилась в кутку.
Тепер би їй у чисте поле,
Так ні, гуляй на мотузку.
Що стерегти? Либонь, торбину,
Горіхів повну і гріхів…
Та знову звично гнути спину
Без зайвих слів. Без зайвих слів.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle