Пантелеймон Куліш

"Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку..."

Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку,
Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку.
Не серце колотиться - стукає се під ночну тишину,
Се тесля жорстокий мені заходився робити труну.

Немов молоток стукотить серед ночі у мене німої,
Заснути давно вже вночі та й удень не дає в упокої.
Голубчику тесле! кінчай сумовиту роботу борзій
І дай опочити в тривозі, заснути навіки мені.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.