Надія Кир’ян

Колючі вірші

Вірші колючі, мов їжаки,
Руки — до крові, душу — до крові…
Повитягаю із них голки,
Зшию деревам плаття паперові.
Одяг готовий на голі гілки —
Трішечки фарби, трішечки хисту…
Тільки дерева — смішні малюки —
Тужать чомусь за зеленим листям.
Так і марную і дні, і роки,
Вперто шукаючи в кожному слові
Тих колючок, що немов їжаки —
Руки — до крові, і душу — до крові!

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle