За кам’яною стіною
Таємниця крові і грат.
Чи здригнеться камінь
Від дотику набубнявілої бруньки,
Чи брунька мочки помре,
Розчавлена фатальною
Холоднечею каменю?
Крик із тих підземель
Не долітає назовні,
Закатовані тіла
Навіки ховають сутінки.
Щоночі
Хтось скривавленими пальцями
Шкрябає в шибку над ліжком
І завмираю
В чеканні.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »