В пісках, за тридев’ять земель
Пливе верблюд, мов корабель.
А ящірка у гамаку
Співає пісеньку таку:
„Пекуча ця пустеля —
Мій дім, моя оселя.
Я п’ю у спеку радо
Холодні лимонади.
Морозивом смакую
І зовсім не сумую!
Тут золоті бархани,
Верблюдів каравани
І, наче їжачки,
Верблюжі колючки
Знайти мене так просто —
Усіх я кличу в гості
На вулицю Піщану
На всю пустелю знану! —
Колючка сорок шість —
Хто знайде, той мій гість!