Яблуні цвітуть серед могил
на старому цвинтарі, за містом…
Поверни усі свої борги,
поки ще не соромно, не пізно.
Поки ще з тобою ця трава,
і ріка, і пісня солов'їна,
поки ще в крові твоїй жива
гілочка червоної калини.
Поки ще не витерлася з крил
позолота сонячна і чиста…
Яблуні цвітуть серед могил
на старому цвинтарі, за містом.
Старий учитель. Все обличчя в шрамах. Худий і безпорадний до жалю. У нього був потертий жовтий ранець, і старомодний сірий капелюх…
Читати далі »
Ковток повітря. Ще один ковток. Звичайний. Звичний. Може, не останній. Земля зробила ще один виток навкруг осі, біля космічних станцій…
Читати далі »
Дощ іде. Субота. Суєта. Поїзд зупиняється у Галичі. У житті з'являються прогалини, і німує слово на устах…
Читати далі »
Містерія… Це таїнство життя? Чи тільки реквізити балаганні, для зручності загорнуті у стяг високого і чистого кохання…
Читати далі »
Я так люблю твої листи — і сумовиті, і лукаві. Ні в одержимості, ні в славі не відчуваю повноти…
Читати далі »