Давай просто: підемо в сад,
Подивимось на голубу неба дорогу…
Слухай… А на твоїх віях зацвітає роса
Чи закипає сльоза і падає
зеленим яблуням на білі ноги.
Гладять теплі пальці кору шорстку…
Тихі кроки по облитій молоком білій дорозі…
Прагну збагнути поезію мокрого річкового піску
І поезію кавунів на дерев’яному возі.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »