Надія Кир’ян

Яблуневі вії

Давай просто: підемо в сад,
Подивимось на голубу неба дорогу…
Слухай… А на твоїх віях зацвітає роса
Чи закипає сльоза і падає
зеленим яблуням на білі ноги.
Гладять теплі пальці кору шорстку…
Тихі кроки по облитій молоком білій дорозі…
Прагну збагнути поезію мокрого річкового піску
І поезію кавунів на дерев’яному возі.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle