Володимир Сосюра

Я води наберу на долоню

Я води наберу на долоню,
а між пальців на хвилі — огонь,
мов на темному теплому лоні
ізумруди од зору твого...
Ізумруди, смарагди, рубіни,
а між ними — проміння мечі.
І упав я в сльозах на коліна,
на молитву з тобою вночі.
Може, й ранок уже за водою,
тільки півень крилом не заб’є;
мов кохана, леліє рукою
теплий вітер волосся моє.

1924