Я не причетний до святої таїни,–
Чув про святих, але ніде не бачив.
Можливо, той, хто ранньої весни
Засіяв смужку, кремінь намантачив
І зрізав перші плідні колоски,
В долонях вивіяв колючі остюки
І випік перший хлібець на вогні,–
Той знався на священній таїні.
Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить.…
Читати далі »
Важучі кетяги краси Галузки вигнули бузкові, Немов не справжні, а казкові Суцвіття з перлами роси…
Читати далі »
Осінній день бухикав хрипко, Укрившись хутром листяним. За сторчаком хворостяним Зурмила бджіл прощальна скрипка…
Читати далі »
Зовсім голенькі купались дівчата. Ніч була тепла, Імла як смола. Блиснула блискавка…
Читати далі »
Ми – ковалі своєї долі»,– Старий вівчар казав щодня. Його в комунівській квасолі За землю вбила куркульня…
Читати далі »