Платон Воронько

Я лежу в дзвінкім осіннім золоті

Я лежу в дзвінкім осіннім золоті
Під роями глиць.
Дух лісів настояний на солоді
Вив'ялих кислиць.

Задрімав: наснився поцілунок –
Трепетні вуста.
Справді сон а чи живий відлунок
Літ із-за півста.

Заливає повінь спогадання
Та й не в перший раз.
В пору золотого опадання
Зацвітає ряст.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.