Анатолій Таран

Із забавки все почалось – любов!

Із забавки все почалось – любов!..
Та іронічно поглядала доля:
«Наївні, думають – на все є божа воля...»
Всміхнувшись, відвернулася, либонь.
Коли ж ізнову погляд ізвела,
то мало доля з подиву не впала:
у тих у двох дітей було чимало –
до чого забавка людей тих довела.
Й подумала: «Нехай же буде так,
нехай і далі забавка триває...»
Прекрасно буть на світі двом, однак
коли їм доля жить не заважає...

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle