Павло Гірник

І тихо. І майже село.

І тихо. І майже село.
І рід за моїми плечима.
І вітер задихане скло
Пече крижаними очима.

Все табірне, все на межі,
І маєш себе запитати:
— Отямся, спинись і скажи,
Куди ти ідеш, супостате?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle