Галина Паламарчук

І осінь холодні тумани стеле

І осінь холодні тумани стеле,
І сонце у хмарах пливе невеселе,
І все, що відквітло, дозріло, зібралось, —
Не вмерло, а в сім’ячко спати уклалось.

З новою весною, з новим воскресінням
Бог буде творити із коду насіння.
Народе незрілий, невчасний. нещасний,
Уже й не дозрієш, бо сонечко ж гасне.

Підеш під леміш, перегноєм для кращих,
Народе дитинний, співучий, пропащий.
Ти духа не хочеш, ти Бога не кличеш.
Він зиму б затримав, тебе возвеличив,

Він сонцем би став, і в його благодаті
Плоди б ти вродив повноцінні, багаті.
…Незрілим уявленням молишся власним,
Народе незрілий, невчасний, нещасний.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle