Павло Гірник

І яке воне те саме

І яке воне те саме,
Коли ярма тобі й залози.
Перечадіє і мине,
А тобі тільки дьоготь з воза, —

На сорочку, що від чуми,
Поки пішки ідеш додому,
Де вже інші живуть, як ми,
І чужі тобі, і знайомі.

Добре, братіки.

Хто б не хто б —

Крим багатий, чума не вбога.
Заспівайте мені — і соб.
Бо на те воно і дорога.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle