Надія Кир’ян

Хтось помер

Не видивлено зелених світлячків листя,
Не випито неба криницю до дна.
Вулиця чиста, мов на свято врочисте
Виметена вітру мітлою сповна.
За тином — туман голубим волоссям
Вичерпує воду з тихих озер.
Може, то вчулося… Може, здалося…
Може, то справді… хтось помер.
Може, під тином. Може, під стінкою.
Може, в сонці.
Може, в мені.
Ходить тінню тихою-тихою
Жалібниця у чорному — ніч.
Може, то вчулося… Може, здалося…
Може, то справді — хтось помер.
За тином — туман голубим волоссям
Вичерпує воду з тихих озер.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle