Хочу я троянди, що цвіте в саду…
Скільки я для неї дивних слів знайду!
Хочу я купави. Їй я розкажу,
Чом я над сагою цілу ніч ходжу.
А фіалці тихій в сутіні лісів
Вже давно мережку із пісень я сплів.
І волошкам синім в полі серед трав
Я казки чудесні і легенди склав.
Тільки ти, билинко, вечора смутніш,
На холодній скелі в самоті стоїш.
Але ти для мене сонце і тепло
І пісень з казками вічне джерело.
Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну.…
Читати далі »
О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам'ятно забутий…
Читати далі »
Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав…
Читати далі »
В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли…
Читати далі »
Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені…
Читати далі »