Підмурками в землю
Вростають хати:
Ні об’їхать, ні обійти.
З мансардами і фронтонами,
Сараї — і ті з балконами.
А одна хата —
Якась не така —
Хата з крилом літака.
Хату підмурок
В землі тримає,
А в небо крило підіймає.
Отак і стоїть за селом
Хата з одним крилом.
На хату пальцями тикають:
Що воно за каліка?!
Ні меблів, ні килимів на стінах,
Нема навіть піаніно.
… Хато, візьми й мене на крило,
Щоб не самотньо було!
Надія Кир’ян
Хата
Залиште коментар
Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.
Cackle
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Відпалало сонце жарко. В надвечір’ї — ніжні хмарки. Хмарка-лев І хмарка-кіт…
Читати далі »