Губи в губи... тепло і вишнево...
Он пройшов задумано Дантон...
А вгорі бджолою Магадеви
монотонно гуде камерон...
Зорі вранішні, веснянії,
о де ви?..
І в садку знайомеє вбрання...
Губи в губи... тепло і вишнево...
В небі крик Червоного коня...
В небі крик. І Ґвардія Червона.
Вартовий смуглявий на мосту...
В туманах трава і ешелони,
І терпкий, холодний серця стук...
За рікою тьма і невідомість...—
Ой, чого ж розплакались сичі?—
Наплива й ковта солодка втома,
і здаються ворогом кущі...
І дивлюсь на воду і тумани,
І лечу на зоряні шурфи,
доки місяць в небі не розтане,
доки зміна... і гудок... і дим.