Платон Воронько

Гроза п'яніла в бешкеті шаленім

Гроза п'яніла в бешкеті шаленім,
Шмагала верболозом комиші.
Громових вершників блискучі палаші
Дубам стинали голови зелені.
А скільки злого реготу і шуму!
Земля, здавалось, трісне на шматки.
А скільки над малим поріддям глуму:
Глід, в пасма скручений, ковтав свої голки.
Улігся вітер, одшуміла злива.
Діброва посміхнулася щаслива.
Парчею срібною хизується олива.
Всі голови у нелинів на плечах.
Лиш трухляки гарцюють в бистротечах,
Прямуючи у дровники при печах.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle