Громи на південь відгриміли.
Із Громоклії п’ють воли.
Ми так багато не зуміли!
Ми так багато не змогли!
Чи ти простиш за це нас, люде,
Чи покараєш забуттям?
А вже ж можливості не буде
Почати заново життя.
Не втішить думка сухоребра,
Що наче щось і ми змогли.
А Громоклія б’є у греблю,
Мов каже: ви — перемогли…
То не лебеді кричали, Не сполохані зигзиці. То ловили яничари Українок білолицих…
Читати далі »
Коров’як на могилі і тирса. Над могилою небо як дзвін. Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів…
Читати далі »
Неначе йду, а ти за мною вслід — Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала…
Читати далі »
Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта. Сакс надутий товстогубе Ледь за ними плентав…
Читати далі »
Щоб знало межі недолуге бидло Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали ідолом І високо поставили в степу…
Читати далі »