Павло Гірник

Говори.

Говори.

Говори хоч самому собі.

Хоч тюремній стіні, хоч труні за стіною!
Сповідайся дорогам, але не юрбі.
Залишайся собою.

Не шкодуй ні свободи — нічого.

Не раб.

А якщо вже криваві стелитимуть рядна,
Пригадай Трахтемирів і голос Дніпра —
Те, що навіть вогню і мечу непідвладне.

Там, де більше немає ні ночі,

ні дня,

Там, де ґвалт, матюки,

козачки і пивниці,

Україна сідлає чужого коня.
…Ще побачимось, молодице.

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle