Валерій Ілля

Господи

Господи
і Ти у людському нетривкому тілі
смертельну знав тоску
— Отче коли Твоя воля
хай промине мене ся чаша…
через віки студить наші душі
твій тоскний голос
хоч у ньому сила кільчиться
що держить зорі
я чую як ведеш мене від думки і до думки
од сльози до сльози
як одчиняєш мені небо
пощо мене всього у гріхах для того вибрав
невже такий порожній світ?!
— але хай буде не так як я хочу
а як Ти

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle