Надія Кир’ян

Горобина

Горить горобина. А я згоряю.
Лише тому горить горобина.
Прозорим соком склянку наливаю,
А сил не маю випити до дна.

Гірчить той сік. Той сік мені — як свято,
Прозорий і палючий, мов рубін.
Не маю сили на коліна стати,
Не маю сили — звестися з колін.

Я не зумію — як дістати неба —
В ту склянку з соком горе перелить.
Але я твердо знаю — жити треба
Хоча б тому, що так вона горить.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle