Скажи — ти не забула гору Жовтих Лілій
І до болю зелену полонину?
Коли перебули найпоетичнішу з ідилій
І клялись кохати до загину?
Сонце, сонце, небо, бухти, бухточки, далі —
Ми ж цілий світ у той мент осягнули!
І квіти — великі, жовті, безумні — збирали,
І все минуле, і все майбутнє — забули, забули.
Осте сте бі бо бу візники — люди…
Читати далі »
Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні смертельно смутний…
Читати далі »
Мені багнесь заплющити очі щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути тільки страждати страждати…
Читати далі »
Спека не можна дихать Давить горло асфальт Все те ж стареньке лихо Охрим мій альт…
Читати далі »
Не жалкуй, що мій будинок звалений,— Не турбуйся про звіт. Бо не я сам — спалений, Зі мною падає цілий світ…
Читати далі »