Вже листя обліта,
І осінь золота
Допитливо у вікна зазирає.
Ласкавим промінцем
Торкаючи лице
У зошитах школяриків читає:
Ми прийшли у перший клас,
Він давно чекав на нас.
Голос срібного дзвіночка
Кличе доньок і синочків.
Біжать собі літа,
А осінь золота
Від року і до року яскравіша.
Заходимо у клас
І вчителька для нас
Життя на чорній дошці білим пише.
Другий, третій, п’ятий клас,
Наче сходинки для нас.
Голос срібного дзвіночка
Кличе доньок і синочків.
У класі ти і я,
Немов одна сім’я,
А вчителька для кожного — як мати.
Що на душі лежить
В тяжку й щасливу мить
Їй можна, наче другові, звіряти.
Ось уже останній клас —
Школа виростила нас.
Голос срібного дзвіночка
Кличе доньок і синочків.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »