В Холодній Балці ніч відьмача,
Чорти в зеленому чаду,
І на вогні стегно теляче
Чортам обслинює губу.
В Холодній Балці Сіра Відьма
З винових ходить королів.
Ця Сіра Відьма ще свобідна,
І носик їй свобідно впрів.
В Холодній Балці над лиманом
Нирки пірнають в золоте.
І Сіра Відьма крупним планом
Собі коханнячко плете.
Вона плете його недбало,
І так і сяк, туди й сюди,
Плете зумисне і небавом
І губить знов свої сліди.
Та Сіра Відьма — кров з туманом —
Заходить в королів-сватів,
І чорно плачуть над лиманом
Програлі армії чортів.
їм світу чорного не видно,
І Сіра Відьма їм свята —
Не мала бідна Сіра Відьма
Ще на собі свого чорта.
Його ще тінь не прилетіла,
Він Відьму ще не пив з долонь,
її шовкову тишу тіла.
Шовкову тишу, як вогонь!
У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і дуба…
Читати далі »
Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота…
Читати далі »
Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак…
Читати далі »
Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар…
Читати далі »
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать…
Читати далі »