Платон Воронько

Гіркий полин сивіє в межах

Гіркий полин сивіє в межах,
На гонах – жито, пшениці.
Війна...
Хліба лягли в пожежах.
Лиш полини, мов ті бійці,
Стоять в обпалених одежах,
При них – бездомні горобці.
Коли фашисти гнали бранок
Із України за Волинь,
З них кожна брала наостанок
Не цвіт троянди, а полин.
Чи гіркотою був він рідний,
Мов їхня доля,–
Хто те зна?..
Та в кожної – пучечок срібний,
Немов дівоча таїна.
У чім та загадка полинна –
Бадилля в жовтій сивині?..
Солодке – в спомині хвилинне,
Гірке – у пам'яті на дні.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle