Горобина на голубах,
Бички – джерела на лобу,
Перевівають глибину.
Клинками риба молода
Полискує у три ряди.
Лежать на лепесі сонця,
Де біля довгих поросят,
Лупцюють баби молодця,
Аж срібло з діжки моросить,
Та кухля ніде попросить,
Щоб кухлем зачерпнуть базар.
Між кавунами на возах
Сидить чаклун і дмуха глечик
Із нитки баб’ячого літа,
У нього хідниками плечі,
Його забули вийнять з лутки
Торішнього, що вже в канаві,
І він сидить, схрестивши литки,
Аж, глянь, кількох переконав він,
І вже за півнем в молоці
Полюють двоє молодців:
В одного ложка у руці,
А другий спить на молоці,
Й петльована висить ріка
Із бульбашок, що з молока.
В краплину ліг, як в мандрівну труну, Що — відсвіти, — світ видовжень, — азалій, І — двері — в позолоті на камзолі, Куди — ще предки — золоте руно…
Читати далі »
Світ ще в нефритній вазі сам, – будяк, Що – фіялкову плівку водоспаду. В прозорість-крен. Глек із трубою – південь, Що – на краях – на річку й віадук…
Читати далі »
Все відійшло, крім склянки і вина, А я — твій запах шкіри на долонях. Вже перші півні й вогники в долині, Я ж кидаю зірки в твій слід — в тартарари…
Читати далі »
Вітри розносили сонця і сіно, Піском заносячи усесвіт, І очі грузнули від невбиральних видив. І крик, що коливав рівнину…
Читати далі »
Ледь крапле тиша, й цілу ніч — вагар — Тлін, що спізнився на останній потяг. В зірчаній пітьмі — обрис парапета, — Щит поколінь, про що — піщаний герб…
Читати далі »