Марта Тарнавська

Філядельфія

Просто з неба звисають стіни,
дерева всі зійшлись до ріки.
Простягнута жестом гостинним
бронза Вільяма Пенна руки.

Місто повне безладдям раннім.
Дня нового зростає рух,
і моторів важкі зітхання
ударяють мені до вух.

Перший прапор по небі креслить,
Френклін в кріслі глядить на цю гру…
Я у місті цьому воскресла,
я у місті цьому помру.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»