Михайль Семенко

Фантазоцирк

Я околений жмутом моїх відчувань.
Але я їй скажу, що вони всі — довкола неї.
Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї —
Глянь!

Електрика довкола сопки — вдалині,
в тумані — фантазоцирк.
Ще торік ця аналоґія нас смішила.
На стіл забравсь прекомічний —
моя панна впустила —
Цуцик.

Хутко Велике свято. Що тепер робиться дома?
Я жду не діждусь, як оздобить спини травиця.
Чому ж, чому розбиває і зм’якшує крицю
Втома?

22. III. 1917. Владивосток

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle