Сергій Жадан

Дим по деревах, вода…

* * *

Дим по деревах, вода.
Небес остуда тверда
не зрушиться
ні на мить,
доки ця крона
стоїть.

Доки із височини
насиченість
деревини
дотягується гіллям
до темних
небесних ям.

Доки ця сув’язь чіпка
високо перетіка,
протискуючись углиб
з умінням
підводних риб.

Зелень дражлива, як ртуть,
мов русла вгору течуть,
і їхніх
розмитих меж
нізащо не перепливеш.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Сергій Жадан»