Дванадцята, чуєш?..

На ратушній вежі, вгорі,

невидимий Хронос

розмірене бамкає в дзвони,

і дивиться ангел

ліпний

крізь густі виногрона

на сонні крамнички,

на мури і на ліхтарі.

Ми тут промайнемо…

Незчувшись…

Крилом до крила…

Дванадцять апостолів слова…

Тринадцятий — Юда…

Святі письмена

підійнявши з єлею і бруду

і знявши полуду

з очей, що не бачили зла.

Ми тут промайнемо…

Дванадцята…

Вийшовши з черг,

зі скриньки поштової

вибравши свіжі газети,

зцілятимем світ,

спостерігши за водами Лети

листочок оливи,

і горлицю,

й Ноїв ковчег.