Уже середина дороги.
Літо в зеніті.
Листок подорожника
Й досі вгамовує біль.
Я встигла збагнути:
Смачні в цьому дивному світі
Зароблені чесно
І хліб, і сіль.
І потиск руки,
Що серце розбудить,
І кухоль води
Із криниці в саду.
Я встигла збагнути:
Народ — це люди,
З якими поруч іду.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »