Павло Гірник

Доле з очима прірви

Доле з очима прірви,
Дякую, що була.
Маю по всьому вирій —
Стежечку до села.

Навіть якщо здалося
І не було й нема,
Дякую, що волосся
Сивіло, як пітьма.

Дякую, що забули
Нелюди і знавці —
Маю собі відлуння
Й сонечко на руці.

Маю дорогу з міста,
Маю стежки з села.
Дякую, що пречиста,
Дякую, що була.

31.12.1999

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle