Павло Гірник

Доле з очима прірви

Доле з очима прірви,
Дякую, що була.
Маю по всьому вирій —
Стежечку до села.

Навіть якщо здалося
І не було й нема,
Дякую, що волосся
Сивіло, як пітьма.

Дякую, що забули
Нелюди і знавці —
Маю собі відлуння
Й сонечко на руці.

Маю дорогу з міста,
Маю стежки з села.
Дякую, що пречиста,
Дякую, що була.

31.12.1999

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle