В кущі розбігаються дині,
Січеться ячмінь на крупу —
Начальник кар’єру Добринін
Свій “газик” жене по степу.
Він міг би командувать ротами,
Вести за собою полки.
За ним динозаврами ротори
На тлінність ідуть напрямки.
Ховайте, хабарники, скрині,
Лакузи, волайте “ура”!
А він — як праправнук Добрині
Чи просто нащадок добра.
Двох різних подоб двоголосся!
Голубка в очу — і стріла!
З такого, як в нього, волосся
Звелась по степах ковила.
Він схопить і бога за барки,
Коли той піткнеться тепер:
Йому б хоч півтонки солярки,
Бо завтра замовкне кар’єр.
І мчить його “газик” степами,
І рвуться за ним ячмені.
Кургани гудуть черепами,
Аж брижі ідуть по стерні.
То не лебеді кричали, Не сполохані зигзиці. То ловили яничари Українок білолицих…
Читати далі »
Коров’як на могилі і тирса. Над могилою небо як дзвін. Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів…
Читати далі »
Неначе йду, а ти за мною вслід — Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала…
Читати далі »
Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта. Сакс надутий товстогубе Ледь за ними плентав…
Читати далі »
Щоб знало межі недолуге бидло Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали ідолом І високо поставили в степу…
Читати далі »