Черв’як зневір’я гризе і душить.
Минули дні коли я вірив.
Може цей демон мене задушить,
Може мене розважать Сускегана чи
Гвадалквівір.
Ішов назустріч молодому життю.
Прощайте, прощайте щирості дні.
Коли захочу — востаннє заблищу
І звук моїх поез ущухне в далині.
Смуток. Не розважить ніхто.
А день такий теплий,
день так привітно всміхається.
Вона сьогодні у веснянім пальто
І в вітринах їй фігура її подобається.
Згас світ і сонце плям не зоставило.
І я стою, і я зникаю, невідзначений.
Прощайте,
прощай усе, що мене раділо й бавило —
Ах, дуже слабий твій голос: — До побачення…
Осте сте бі бо бу візники — люди…
Читати далі »
Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні смертельно смутний…
Читати далі »
Мені багнесь заплющити очі щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути тільки страждати страждати…
Читати далі »
Спека не можна дихать Давить горло асфальт Все те ж стареньке лихо Охрим мій альт…
Читати далі »
Не жалкуй, що мій будинок звалений,— Не турбуйся про звіт. Бо не я сам — спалений, Зі мною падає цілий світ…
Читати далі »