Не співай мені, землячко,
На чужій чужині,
Не нагадуй мені, сестро,
Рідної Вкраїни.

Твоя пісня пориває
Туди мою душу,
Де люблю я карі очі,
Та забути мушу.

Не забуду я до суду
І навпослі суду!
Тим коханням перед богом
Хвалитися буду.

Люблять люде пишні квіти,
Люблячи зривають,
А красою, так як діти
Метеликом грають.

Я люблю тебе, дівчино,
Як дитину мати.
Не бажаю за кохання
Любої одплати.

Моє серце за кохання
Мені одплатило,
Що дорогу мою темну
Світлом освітило.

Освітило - тайну слова
Живого одкрило...
Ой не дурно ж моє серце
Жило і любило!