Павло Гірник

Дядьку Василю, згляньтеся

Дядьку Василю, згляньтеся,
Ще кузня димить у світ,
І вишенька, як відданиця,
Вклоняється через пліт,

Ще люди попід криницею —
В селі коли не жнива? —
Чекають, чи брязне крицею
Ваша рука жива.

Полагодите, склепаєте,
А то й підкуєте коня…
Вже з тридцять років не палите
І чарочка — не щодня.

І карано, й перемучено,
І кров не спинили боги, —
Досі біжить онучею
Зламаної ноги.

Хіба що роки минаються,
Як десь зозуля кує…
А вишенька посміхається.
І тітка Марія — є…

весна 2002

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle